The Ukrainian Museum

Ukrainian

УКРАЇНСЬКА ПИСАНКА

by

2 Квітня

Традиційне народне життя українців було наповнене ритуалами, які вважалися необхідними для добробуту кожної людини. Важливим аспектом цих ритуалів було створення предметів, що втілювали в собі оберегові та захисні сили. Серед таких виробів, створених вручну за сприятливих, ритуальних умов, найбільше значення мають писанка та рушник, які й донині продовжують відігравати значну роль в житті українців.

Найголовнішим із численних символічних значень і ритуального використання цих предметів уважалося поняття таїнства життя – його сотворення, воскресіння та тривання. Писанка традиційно виготовляється в час, коли природа відроджується або воскресає навесні. Виготовляти писанку весною, означає діяти у згоді з природою, працювати в гармонії з нею і таким способом допомагати і зміцнювати її у спробі воскресити життя. В українській традиції перебувати в гармонії з природою, через виконання різноманітних ритуалів, завжди вважалося важливим для добробуту людства.

Традиційно рушник виготовляють для новонародженого дитяти; додаткові ручники створюються на кожну знаменну подію, коли дитина дорослішає і проходить через різні життєві обряди. Складні символічні візерунки, які мати вишиває на рушнику для своєї дитини, чи молода дівчина для свого коханого, для своєї майбутньої домівки чи для себе, є магічними, потужними символами життя та побажаннями плідного майбутнього, доброї долі та щастя. В українській традиції не мати рушника – це немов не мати власної тіні, бути без оберега, без дороговказу, без пам’яті про своє минуле, не мати бачення і прагнення власного майбутнього.

татлін: київ

by

6 лютого 2025 – 27 квітня 2025

Володимир Татлін, видатний художник-авангардист і засновник конструктивізму, народився в Харкові та жив і працював у Києві з 1925 по 1927 рік. Ця новаторська виставка відтворює київську майстерню художника та хроніку його робіт, виконаних у цей період у музейному просторі, зображуючи реальне середовище, в якому його мистецтво було вперше задумане і створене. Виставка «Татлін: Київ» слугує освітнім каталізатором деколонізації українського мистецтва через призму творчості Татліна, сприяючи збереженню української історії та культурного дискурсу. 

Також вперше висвітлено роботу Татліна над ілюстраціями та дизайном для місцевих київських журналів, книжкових видавництв та театральних постановок. Крім того,  представлено роботи художників, які навчалися під керівництвом Татліна в Київському інституті мистецтв, де він викладав мультидисциплінарний курс, що поєднував скульптуру, кіно та фотографію. «Татлін: Київ» переосмислює значну прогалину в дискурсі історії мистецтва, включивши до нього творчість Татліна кінця 1920-х років.

Анже Леччіа: Привиди війни

by

6 лютого 2025 – 27 квітня 202517 серпня

Анже Леччіа, відомий митець сучасного відео- та інсталяційного мистецтва, досліджує теми пам’яті, місця та взаємодії часу і сприйняття. Його роботи спонукають глядачів переосмислити, як образи формують реальність – перспектива, яка набуває особливої актуальності в контексті війни, що триває в Україні.

Багатошарові образи та виразні звукові ландшафти Леччіа занурюють глядачів у чуттєвий досвід, який виходить за межі традиційних наративів. Це глибоко перегукується з візуалізацією війни в Україні, де документування руйнувань і культурних втрат перетворюється на потужне дослідження людської стійкості та пам’яті.

Розмиваючи межі між реальністю та уявою, Леччіа запрошує до роздумів про історію та її багатогранні наративи. В Україні його роботи віддзеркалюють складнощі конфлікту, який кидає виклик офіційній картині, перетворюючи глядачів на свідків світу, що перебуває у скруті. Його мінливі візуальні образи нагадують про крихкість миру та незламну силу людського духу.

Зосередженість Леччіа на ландшафтах також підкреслює мінливість ідентичностей регіонів, що постраждали від війни. Оскільки військовий конфлікт змінює фізичні, культурні та емоційні ландшафти, його мистецтво стає гострою медитацією на тему втрати просторів та ідентичностей, пов’язаних з пам’яттю.

Завдяки своєму інноваційному підходу до часу, пам’яті та ідентичності, творчість Леччіа пропонує життєво важливу лінзу для взаємодії з війною, що триває в Україні. Його мистецтво слугує одночасно і документацією, і рефлексією, підкреслюючи важливу роль творчості у кризові моменти.

Роботи Леччіа виставлялися по всьому світу, зокрема в Музеї сучасного мистецтва Парижа, Центрі Жоржа Помпіду, Музеї Ґуґґенгайма, Documenta в Німеччині, Музеї Сейбу в Токіо та Художньому музеї Хіросіми.

Від села до модерну

by

16 травня – 17 серпня

Вплив українського народного мистецтва на український модернізм початку 20 століття був глибоким і далекосяжним. З його яскравими кольорами, геометричними візерунками та унікальними символами українське народне мистецтво відіграло значну роль у формуванні мистецьких течій початку 20 століття, зокрема у творчості багатьох українських художників. 


Авангардисти початку 20-го століття прагнули відійти від традиційних художніх умовностей та дослідити нові форми вираження. Вони надихалися простотою та автентичністю українського народного мистецтва, яке мало своє творче коріння в домашніх умовах невеликих сіл по всій країні і розглядалося як відображення душі українського народу. Яскраві кольори та сміливі візерунки народного мистецтва надихнули художників-авангардистів на експерименти з новими техніками та стилями, що призвело до створення інноваційних та новаторських творів мистецтва.


Однією з ключових фігур українського авангарду був Казимир Малевич, художник і теоретик мистецтва, найбільш відомий своїми новаторськими роботами в галузі абстрактного мистецтва. Малевич перебував під глибоким впливом українського народного мистецтва, зокрема, традиційних вишивок і тканин, з якими він зустрічався на своїй батьківщині. Він включив елементи народного мистецтва у власну творчість, створюючи абстрактні композиції, які були одночасно авангардними та закоріненими в українських мистецьких традиціях.


Іншою художницею, яка зазнала впливу українського народного мистецтва, була Олександра Екстер, художниця і дизайнерка, відома своїми авангардними театральними декораціями та костюмами. Екстер черпала натхнення в українських народних мотивах і символах, використовуючи їх у своїх авангардних проєктах для створення візуально вражаючих та інноваційних творів мистецтва.


Вплив українського народного мистецтва знайшов відгук у всіх великих містах України, включаючи Харків, де художник Василь Єрмилов використовував іконографію та багато об’єктів ручної роботи як основу для своєї творчості – як живопису, так і графічного дизайну. Свої теорії та впливи він передавав студентам Національного художнього інституту, де викладав протягом багатьох років. Завдяки цьому Харків став провідним епіцентром дизайну в країні.


Вплив українського народного мистецтва на український авангард початку 20-го століття був трансформаційним, визначивши розвиток нових мистецьких течій та розширивши межі художнього вираження, надихнувши мистців-авангардистів на створення інноваційних та новаторських робіт, які продовжують резонувати донині.

To make a donation in support of the exhibition, please click the button below and write “Village to Modern” in the notes section.

DONATE

Поза межами традиції: сучасне декоративне мистецтво

by

Ярослава Кучма, текстиль

19 грудня 2024 – 23 березня 2025

На цій виставці представлені роботи тринадцяти художників з постійної колекції Музею, які визнають багатогранність і вплив української народної художньої традиції на свою творчу практику, водночас прагнучи до новаторства в дизайні, що поєднує в собі функціональність і красу. Багаті традиції українських декоративних ремесел, включаючи вишивку, ткацтво, різьблення по дереву, скло та гончарство, а також такі народні символи, як дерево життя або писанки, знаходять свої прояви в представлених об’єктах у ретельно трансформованому вигляді, ніби дивлячись крізь сучасну призму. Представлені тут мистці, як з України, так і з діяспори, мають спільну спадщину. Їхні роботи залучають широкий спектр матеріялів, які зазвичай використовуються в сучасному декоративно-прикладному мистецтві: від текстилю до дерева, від кераміки до скла та каменю. 

Ключовим аспектом виставки «Поза межами традиції» є розмаїття жанрів: гобелен веде діялог з філігранними керамічними мисками, абстрактні дерев’яні скульптури розмовляють зі скляними вазами, текстильний витвір сусідує з кам’яною скульптурою з розбитою писанкою. Кожен художник представляє власний унікальний спосіб переосмислення культурної спадщини, щоб продемонструвати нові виміри в сучасному дизайні.

Воля: український модернізм

by

Давид Бурлюк, Посів рису, 1920, мішковина, олія

27 вересня 2024 – 19 січня 2025

Ця виставка – це продовження зусиль Українського Музею в сфері деколонізації, яка позиціонує видатних мистців початку 20-го століття в українському просторі. Олександр Архипенко, Давид Бурлюк, Олександр Богомазов, Марія Синякова, Василь Єрмилов, Олекса Грищенко та інші представлені в контексті розвитку українського мистецтва та культури, інновацій і традицій, які протягом десятиліть придушувалися та привласнювалися російським імперіалізмом. Слово “воля” в українській мові – це те саме, що свобода, а також означає силу волі та прагнення до свободи. Це поняття охоплює авангардні рухи в Україні, які сьогодні більше, ніж будь-коли раніше, вириваються з-під впливу російських наративів та брехні. Виставку можна побачити з 27 вересня до 19 січня 2025 року одночасно з виставкою Олександри Екстер Сцена – це світ.

Олександра Екстер: Сцена – Це Cвіт

by

Alexandra Exter. Nudes in an Emerald Forest with Guitar, oil on canvas

27 вересня 2024 – 19 січня 2025

Український Музей представляє знакову виставку та каталог, присвячені творчості художниці Олександри Екстер. Виставка під назвою Олександра Екстер: Сцена – це світ відкривається 27 вересня 2024 року і триватиме до 19 січня 2025 року. Це перша персональна виставка її робіт у Північній Америці, яка пропонує всебічне дослідження новаторської кар’єри Екстер з 1913 по 1934 рік. На виставці буде представлено понад тридцять живописних полотен і робіт на папері, що висвітлюють її ранні абстракції та авангардний театральний внесок. Завдяки співпраці з українськими та американськими музеями, а також міжнародними приватними колекціонерами, це експозиція заглиблюється у впливовий внесок Екстер у театр і кіно, представляючи як рідкісні, так і знакові твори, улюблені поціновувачами мистецтва по всьому світу.

Ця виставка стала можливою завдяки підтримці спонсорів The Every Page Foundation, Self Reliance New York Federal Credit Union, and Gladys Krieble Delmas.

UKR|RUS

by

Крупний план UKR|RUS (робота в процесі). Зображення Джеффа Барнетта-Вінсбі.

27 вересня 2024 – 19 січня 2025

UKR|RUS, скульптурна робота Моллі Ґочман, запрошує нас задуматися над катастрофічними людськими жертвами та руйнуванням, котрі спричинені аґресивним імперіялізмом, а також відзначити стійкість українців, їхню багату культурну історію та майбутнє, за яке вони всі боряться. Набуваючи форму українсько-російського кордону, так як він визначений Україною та визнаний міжнародним правом, інсталяція проводить паралелі між фізичними та метафоричними кордонами, досліджує складну динаміку, що існує навколо кордонів, і надає простір для зосередження та рефлексії над нинішньою боротьбою України та її народу.

Створена з використанням переробленої деревини, щебеню та різних видів ґрунтових матеріялів, включно з мармуром, UKR|RUS визнає шрами конфлікту, водночас пропонуючи можливість відбудови та зцілення. На тлі великих геополітичних подій і триваючого вторгнення в Україну, скульптури Ґочман слугують суворим нагадуванням про людські жертви конфлікту і страждання тих, хто опинився під прицілом імперіалізму. Розмістивши різні частини лавок в історично українських громадах Нью-Йорка, UKR|RUS співпрацює з культурними установами та організаціями, які підтримують і демонструють українську культуру, а також проводить з ними спільні програми.

Інсталяція представлена разом із виставками Александра Екстер: Сцена – світ та Воля: Український модернізм.