The Ukrainian Museum

Ukrainian

Від села до модерну

by

9 травня – 17 серпня

Вплив українського народного мистецтва на український модернізм початку 20 століття був глибоким і далекосяжним. З його яскравими кольорами, геометричними візерунками та унікальними символами українське народне мистецтво відіграло значну роль у формуванні мистецьких течій початку 20 століття, зокрема у творчості багатьох українських художників. 


Авангардисти початку 20-го століття прагнули відійти від традиційних художніх умовностей та дослідити нові форми вираження. Вони надихалися простотою та автентичністю zукраїнського народного мистецтва, яке мало своє творче коріння в домашніх умовах невеликих сіл по всій країні і розглядалося як відображення душі українського народу. Яскраві кольори та сміливі візерунки народного мистецтва надихнули художників-авангардистів на експерименти з новими техніками та стилями, що призвело до створення інноваційних та новаторських творів мистецтва.


Однією з ключових фігур українського авангарду був Казимир Малевич, художник і теоретик мистецтва, найбільш відомий своїми новаторськими роботами в галузі абстрактного мистецтва. Малевич перебував під глибоким впливом українського народного мистецтва, зокрема, традиційних вишивок і тканин, з якими він зустрічався на своїй батьківщині. Він включив елементи народного мистецтва у власну творчість, створюючи абстрактні композиції, які були одночасно авангардними та закоріненими в
українських мистецьких традиціях.


Іншою художницею, яка зазнала впливу українського народного мистецтва, була Олександра Екстер, художниця і дизайнерка, відома своїми авангардними театральними декораціями та костюмами. Екстер черпала натхнення в українських народних мотивах і символах, використовуючи їх у своїх авангардних проєктах для створення візуально вражаючих та інноваційних творів мистецтва.


Вплив українського народного мистецтва знайшов відгук у всіх великих містах України, включаючи Харків, де художник Василь Єрмилов використовував іконографію та багато об’єктів ручної роботи як основу для своєї творчості – як живопису, так і графічного дизайну. Свої теорії та впливи він передавав студентам Національного художнього інституту, де викладав протягом багатьох років. Завдяки цьому Харків став провідним епіцентром дизайну в країні.


Вплив українського народного мистецтва на український авангард початку 20-го століття був трансформаційним, визначивши розвиток нових мистецьких течій та розширивши межі художнього вираження, надихнувши мистців-авангардистів на створення інноваційних та новаторських робіт, які продовжують резонувати донині.

татлін: київ

by

6 лютого 2025 – 27 квітня 2025

Український Музей у Нью-Йорку заявляє про відкриття першої персональної виставки робіт Володимира Татліна в Північній Америці під назвою «Татлін: Київ», що триватиме з 6 лютого до 27 квітня 2025 року.

Володимир Татлін, видатний художник-авангардист і засновник конструктивізму, народився в Харкові та жив і працював у Києві з 1925 по 1927 рік. Ця новаторська виставка відтворить київську майстерню художника та хроніку його робіт, виконаних у цей період у музейному просторі, зображуючи реальне середовище, в якому його мистецтво було вперше задумане і створене. Виставка «Татлін: Київ» слугуватиме освітнім каталізатором деколонізації українського мистецтва через призму творчості Татліна, сприяючи збереженню української історії та культурного дискурсу. 

Також вперше буде висвітлено роботу Татліна над ілюстраціями та дизайном для місцевих київських журналів, книжкових видавництв та театральних постановок. Крім того, будуть представлені роботи художників, які навчалися під керівництвом Татліна в Київському інституті мистецтв, де він викладав мультидисциплінарний курс, що поєднував скульптуру, кіно та фотографію. «Татлін: Київ» переосмислить значну прогалину в дискурсі історії мистецтва, включивши до нього творчість Татліна кінця 1920-х років.

Поза межами традиції: сучасне декоративне мистецтво

by

Ярослава Кучма, текстиль

19 грудня 2024 – 23 березня 2025

На цій виставці представлені роботи тринадцяти художників з постійної колекції Музею, які визнають багатогранність і вплив української народної художньої традиції на свою творчу практику, водночас прагнучи до новаторства в дизайні, що поєднує в собі функціональність і красу. Багаті традиції українських декоративних ремесел, включаючи вишивку, ткацтво, різьблення по дереву, скло та гончарство, а також такі народні символи, як дерево життя або писанки, знаходять свої прояви в представлених об’єктах у ретельно трансформованому вигляді, ніби дивлячись крізь сучасну призму. Представлені тут мистці, як з України, так і з діяспори, мають спільну спадщину. Їхні роботи залучають широкий спектр матеріялів, які зазвичай використовуються в сучасному декоративно-прикладному мистецтві: від текстилю до дерева, від кераміки до скла та каменю. 

Ключовим аспектом виставки «Поза межами традиції» є розмаїття жанрів: гобелен веде діялог з філігранними керамічними мисками, абстрактні дерев’яні скульптури розмовляють зі скляними вазами, текстильний витвір сусідує з кам’яною скульптурою з розбитою писанкою. Кожен художник представляє власний унікальний спосіб переосмислення культурної спадщини, щоб продемонструвати нові виміри в сучасному дизайні.

Воля: український модернізм

by

Давид Бурлюк, Посів рису, 1920, мішковина, олія

27 вересня 2024 – 19 січня 2025

Ця виставка – це продовження зусиль Українського Музею в сфері деколонізації, яка позиціонує видатних мистців початку 20-го століття в українському просторі. Олександр Архипенко, Давид Бурлюк, Олександр Богомазов, Марія Синякова, Василь Єрмилов, Олекса Грищенко та інші представлені в контексті розвитку українського мистецтва та культури, інновацій і традицій, які протягом десятиліть придушувалися та привласнювалися російським імперіалізмом. Слово “воля” в українській мові – це те саме, що свобода, а також означає силу волі та прагнення до свободи. Це поняття охоплює авангардні рухи в Україні, які сьогодні більше, ніж будь-коли раніше, вириваються з-під впливу російських наративів та брехні. Виставку можна побачити з 27 вересня до 19 січня 2025 року одночасно з виставкою Олександри Екстер Сцена – це світ.

Олександра Екстер: Сцена – Це Cвіт

by

Alexandra Exter. Nudes in an Emerald Forest with Guitar, oil on canvas

27 вересня 2024 – 19 січня 2025

Український Музей представляє знакову виставку та каталог, присвячені творчості художниці Олександри Екстер. Виставка під назвою Олександра Екстер: Сцена – це світ відкривається 27 вересня 2024 року і триватиме до 19 січня 2025 року. Це перша персональна виставка її робіт у Північній Америці, яка пропонує всебічне дослідження новаторської кар’єри Екстер з 1913 по 1934 рік. На виставці буде представлено понад тридцять живописних полотен і робіт на папері, що висвітлюють її ранні абстракції та авангардний театральний внесок. Завдяки співпраці з українськими та американськими музеями, а також міжнародними приватними колекціонерами, це експозиція заглиблюється у впливовий внесок Екстер у театр і кіно, представляючи як рідкісні, так і знакові твори, улюблені поціновувачами мистецтва по всьому світу.

Ця виставка стала можливою завдяки підтримці спонсорів The Every Page Foundation, Self Reliance New York Federal Credit Union, and Gladys Krieble Delmas.

UKR|RUS

by

Крупний план UKR|RUS (робота в процесі). Зображення Джеффа Барнетта-Вінсбі.

27 вересня 2024 – 19 січня 2025

UKR|RUS, скульптурна робота Моллі Ґочман, запрошує нас задуматися над катастрофічними людськими жертвами та руйнуванням, котрі спричинені аґресивним імперіялізмом, а також відзначити стійкість українців, їхню багату культурну історію та майбутнє, за яке вони всі боряться. Набуваючи форму українсько-російського кордону, так як він визначений Україною та визнаний міжнародним правом, інсталяція проводить паралелі між фізичними та метафоричними кордонами, досліджує складну динаміку, що існує навколо кордонів, і надає простір для зосередження та рефлексії над нинішньою боротьбою України та її народу.

Створена з використанням переробленої деревини, щебеню та різних видів ґрунтових матеріялів, включно з мармуром, UKR|RUS визнає шрами конфлікту, водночас пропонуючи можливість відбудови та зцілення. На тлі великих геополітичних подій і триваючого вторгнення в Україну, скульптури Ґочман слугують суворим нагадуванням про людські жертви конфлікту і страждання тих, хто опинився під прицілом імперіалізму. Розмістивши різні частини лавок в історично українських громадах Нью-Йорка, UKR|RUS співпрацює з культурними установами та організаціями, які підтримують і демонструють українську культуру, а також проводить з ними спільні програми.

Інсталяція представлена разом із виставками Александра Екстер: Сцена – світ та Воля: Український модернізм.

Окреслення: Кордони, мапи та книжки

by

21 червня – 08 грудня 2024

Ця унікальна виставка сучасних та історичних мап України пропонує відвідувачам рідкісну можливість заглибитися у складну та багату історію країни. Зіставляючи сучасні мапи з мапами минулих століть, виставка сприяє глибшому розумінню того, як змінювалися з плином часу кордони, міста та ландшафти України. Наприклад, простежуючи зміну політичних кордонів України від 1600-х років до сучасної незалежності, можна стати свідком впливу історичних подій, таких як війни, революції та договори, на географічний склад країни.

На виставці також представлені мапи України, які дають уявлення про культурне та етнічне розмаїття країни. Ці мапи підкреслюють розподіл різних етнічних груп, мов та релігій в межах кордонів України, тим самим проливаючи світло на багатий гобелен ідентичностей країни. Крім того, виставка буде доповнена різноманітними рідкісними та сучасними книгами з фокусом на картографію, великі міста та історичні місця України.

Виставка слугує цінним навчальним інструментом, що дозволяє відвідувачам доторкнутися до минулого та сьогодення країни у візуально привабливий спосіб. Сучасні та історичні мапи дають важливий погляд на географічний, політичний та культурний ландшафт України, запрошуючи глядачів дослідити та оцінити складну історію країни.

Марія Примаченко: Слава Україні

by

7 жовтня 2023 – 7 квітня 2024 року

Понад 60 років Марія Примаченко творила мистецтво, що ґрунтувалося на її українському вихованні та бурхливій творчій уяві. Незважаючи на відсутність формальної художньої освіти, Примаченко за ці роки змогла створити широкий спектр творів мистецтва: малюнки, картини, кераміку, ілюстрації та навіть вишиванки. Ще за життя вона була відома своїми яскравими та винахідливими сценами тварин – левів, ведмедів, птахів, коней і дивних бегемотів – покритими буйними, майже психоделічними візерунками, вкритими яскравими кольорами. Серед інших тем – традиційне сільське життя, український пейзаж і квіти. Завжди черпаючи натхнення в сільських традиціях і пізніших снах, Примаченко також включала в свої роботи творчу критику різних драматичних суспільних подій. У середині та наприкінці 20-го століття вона була найулюбленішою художницею України; її роботи з’являлися на поштових марках і навіть на монетах країни.

На виставці в Українському Музеї буде представлено понад 100 картин, унікальні керамічні роботи, вишиванки, дерев’яні тарілки та кілька дитячих ілюстрованих книжок. Виставка підкреслить творчий талант Примаченко та її візіонерську аутсайдерську естетику, глибоко вкорінену в історії традиційного українського сільського декоративно-прикладного мистецтва. Це буде перша виставка мистецтва Примаченка за межами Европи.