20 березня 2021 – 27 вереcня 2022 року
Виставка «Цвітіння: Природа і мистецтво» досліджує вплив квіткового мотиву на творчість видатних мистців України 19-го і 20-го століть, а також розглядає його через призму багатої та різнородної фолкльорної традиції країни.
Серед мистців перше треба згадати Олексу Новаківського, засновника художньої школи у Львові (1923-1933), педагогічна діяльність котрого, як рівно ж енергійна та експансивна живописна техніка, вплинули на ціле покоління молодих художників. Квітковий мотив дуже помітний у його творчості, мабуть найбільш влучно схоплений в його авторитетному творі «Жінка з трояндами», де суб’єкт і об’єкт зливаються в одне.
Незважаючи на чимало руйнівних періодів 20 століття – а може саме через них – мистці діяспори продовжували зосереджуватися на зображенні квітів; явно ніяка інша тема є більш універсальною, миттєво привабливою, приємною для ока, при тім надихаючи органи чуття й захищаючи від психологічно напруженої тематики.
Різноманітність зображень звісно відображує різноманітність стилів експонованих мистців. М’яка ліричність натюрмортів Василя Григоровича Кричевського, одного з головних засновників Української Академії Мистецтв у 1917 р., перевершена лише цілістю розмаху його доробку як архітекта, художника та графіка. Яків Гніздовський – живописець, скульптор і міжнародно визнаний графік, один із найбільш впізнаваних майстрів України, навчався в художніх академіях у Варшаві й Загребі. Проте, щоб збагнути його мистецтво, вистачить знати, що він походить із села Пилипче, що на Борщiвщині в Західній Україні. Його своєрідні ботанічні дереворити становлять зображальні еквіваленти багатих, вельми стилізованих народних дизайнів чорного на білому та чорного на чорному (з акцентами яскравих кольорів), типових для цього регіону. Ця потужна чутливість помітна також у його живописі, особливо у його винятково вражаючій картині «Цвітучі черешні». Олекса Грищенко, ще один видатний художник, котрого густий живописний, майже тривимірний, надихає свої полотна енергійністю та жвавістю, як у картинах «Солодкий горошок» і «Первоцвіт». Серед найбільш улюблених діяспорних художників маємо Михайла Мороза, можливо найбільш відомого протеже вже згаданого Новаківського. Глибока любов Мороза до природи виявляється у його краєвидах, де місцева фльора надає розмаху й кольорового наголосу, тому не дивно, що він творець великого масиву квіткових натюрмортів. Вишукані багатофактурні картини квіткових композицій Любослава Гуцалюка посідають поважне місце в колекції образотворчого мистецтва Музею. Дивовижний, великого формату «Ірис No20» Ніни Климовської, а також високо стилізовані зображення Аркадії Оленської-Петришин, особливо її фльора й кактуси, з палітрою яскравих і вишуканих кольорів, так само вражають своєю сучасністю тепер, як і понад тридцять років тому, коли їх було творено.
Ця виставка надзвичайно збагачена включенням зразків декоративного мистецтва з різних регіонів України, котрі підкреслюють повноту творчого таланту. Серед численних об’єктів, в яких квітковий елемент відіграє центральну ролю, знаходяться ткані килими, в тому числі два з мотивами квітів у вазі та дерева життя; незрівнянні жіночі строї та жіночі й чоловічі сорочки з таких регіонів як Волинь, Буковина, Полтавщина та з Яворівського, Борщівського та Журавнівського районів; майстерно ткані обгортки з Буковини; прекрасно вишиті та ткані рушники, переважно з центральної України; писанки – визітівка українського народного мистецтва; та українська кераміка чудово представлена на виставці в традиційних гуцульських керамічних творах
Усі експоновані тут художники, так народного як і образотворчого мистецтв, перебувають у непереборному діялозі, надихаючись красою і різноманітністю природного світу, безконечні реґенеративні цикли й пори року котрого становлять для них творче джерело.
